#ВалерійЗалужний. Історія друга.
Спогади читачів-двійнят Марійки та Данила Пустильників
Данило пише: «Шановний Валерію Федоровичу! Я ніколи не забуду нашої зустрічі! Часто згадую її із думкою, як мені пощастило. Ви зустріли нас з усмішкою, кожному потиснули руку. Я одразу відчув, яка Ви сильна і водночас добра людина. Я був щиро здивований, як Вам вдається за таких умов залишатися спокійним, врівноваженим та доброзичливим. Мені варто брати з Вас приклад. У Вас в кабінеті я побачив гарні шахи. Був би щасливий зіграти з вами хоч партію. Дякую, що билися за нас та наше майбутнє».
Марійка також пише, що ніколи не забуде цю зустріч. І додає: «Коли відчинилися двері, ми побачили Вас за робочим столом. Ви були дуже зосередженим та серйозним. Побачивши нас, Ви щиро усміхнулися, встали та привіталися з кожним із нас. Мені одразу стало спокійніше. Ми подарували Вам вишиванку та фото. Я вишивала вперше, тому дуже хвилювалася. Ще ми з братом Данилом подарували Вам обереги – мотанки, що зробили власноруч. Сподіваємося, що вони й досі допомагають Вам та оберігають від всього недоброго».
Читачі написали свої спогади на листочках із зошитів і надіслали нам фото своїх листів, які ми додаємо у коментарях.
