Першим, хто зустрічає читачів перед входом у бібліотеку — хлопчик, який читає книгу. Наш вічний читач. Під сонцем і дощем, у мороз і спеку…
Скульптура читача ось уже 45 років, від того часу, як її створив український скульптор Борис Довгань, є візитівкою нашої бібліотеки. Як нині модно казати – айстопером, який привертає увагу кожного і є впізнаваним знаком нашого бренду. З бронзовим хлопчиком фотографуються, особливо нові користувачі, навіть поважні гості, його розміщують на рекламній продукції бібліотеки, знімають у відео. Його люблять наші постійні читачі й бібліотекарі, лагідно називаючи Васильком. Чому так – не знаємо. Історія не зафіксувала моменту цього неймінгу.
Аж тут... з’ясувалося, що хлопчик наш не Василь. А Володимир! На фото поруч зі скульптурою читача стоїть той, з кого майже півстоліття тому Борис Довгань ліпив свою скульптуру. Це Володимир Смирнов, він також став скульптором за прикладом пана Бориса, друга їхньої родини. На іншій світлині поруч із Володимиром – Стефанія Довгань, україно-американська оперна співачка, онука скульптора Бориса Довганя. Саме Стефанія повідала нам цю майже сімейну історію, якою ми вирішили поділитися із вами. Адже вона й наша – бібліотечна.
