Що я скажу Солдату Перемоги
Національно-патріотичний рух підтримки захисників «Що я скажу Солдату Перемоги».
Дитячі роботи на знак подяки військовослужбовцям за мужність і героїзм, надійний захист рідної землі, подвиги, які щоденно наближають довгоочікувану Перемогу.
Малий захисник.
Ти чуєш, мамо, я хочу Перемоги! Щоб не летіли бомби і ракети,
Щоб в Україні не було тривоги.
Жили всі люди й не боялись вмерти…
Ти чуєш, мамо, он знесло будинки,
І дитсадок, і магазин… -
Як далі?Ненавиджу я їх за такі вчинки,
Й не хочу я сидіти у підвалі.
Піду я, мамо, захищать країну.
Допомагати буду я на фронті.
А може свого тата я зустріну
Там, на винищувачі, чи в аеропорті.
- Ні сину, ти іще маленький,
Ще підрости, а зараз лягай спати.
Помолимось за тата, дорогенький,
А сон твій хай оберігає Божа Мати…
*Сень Володимир * 13 років. Філія №15 Мацківська сільська бібліотека Публічної бібліотеки ім. В. Малика. Село Мацківці, Лубенського р-ну, Полтавської обл.
Ти чуєш, мамо, я хочу Перемоги! Щоб не летіли бомби і ракети,
Щоб в Україні не було тривоги.
Жили всі люди й не боялись вмерти…
Ти чуєш, мамо, он знесло будинки,
І дитсадок, і магазин… -
Як далі?Ненавиджу я їх за такі вчинки,
Й не хочу я сидіти у підвалі.
Піду я, мамо, захищать країну.
Допомагати буду я на фронті.
А може свого тата я зустріну
Там, на винищувачі, чи в аеропорті.
- Ні сину, ти іще маленький,
Ще підрости, а зараз лягай спати.
Помолимось за тата, дорогенький,
А сон твій хай оберігає Божа Мати…
*Сень Володимир * 13 років. Філія №15 Мацківська сільська бібліотека Публічної бібліотеки ім. В. Малика. Село Мацківці, Лубенського р-ну, Полтавської обл.
Філія "Червонопільська сільська бібліотека"
Привіт, воїне! Я тобі дуже вдячний за те, що ти захищаєш мене, моїх рідних та близьких, нашу рідну Україну. Бажаю тобі міцного здов'я, витримки, наснаги, сили. Якнайшвидше перемогти ворога і повернутися додому живим. Ми всі пишаємось тобою. Тримайся! СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА НАЦІЇ! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
Привіт, воїне! Я тобі дуже вдячний за те, що ти захищаєш мене, моїх рідних та близьких, нашу рідну Україну. Бажаю тобі міцного здов'я, витримки, наснаги, сили. Якнайшвидше перемогти ворога і повернутися додому живим. Ми всі пишаємось тобою. Тримайся! СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА НАЦІЇ! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
Лосинівська селищна бібліотека для дітей
Любі наші Воїни, наші Захисники! Ми всі пишаємося вашою відвагою, силою та витримкою. Дякую тобі за те, що ти захищаєш мене і мою родину. Я можу уявити, як болить твоє серце і твої рани, яким болем і смутком за рідною домівкою і сім'єю сповнена твоя душа. Тисячі українців моляться за тебе. Бажаємо Вам божого благословіння та найскорішої Перемоги! Повертайтеся додому живими. Слава Україні!!!
Прокопенко Поліна, 8 клас, смт. Лосинівка, Чернігівська область
Любі наші Воїни, наші Захисники! Ми всі пишаємося вашою відвагою, силою та витримкою. Дякую тобі за те, що ти захищаєш мене і мою родину. Я можу уявити, як болить твоє серце і твої рани, яким болем і смутком за рідною домівкою і сім'єю сповнена твоя душа. Тисячі українців моляться за тебе. Бажаємо Вам божого благословіння та найскорішої Перемоги! Повертайтеся додому живими. Слава Україні!!!
Прокопенко Поліна, 8 клас, смт. Лосинівка, Чернігівська область
Лист Захисникам написав мій син Данченко Іван Сергійович, 10 років с.Заруддя Вінницької області
Ти знаєш, солдате, мій тато не вдомаВін дзвонить не часто, а в голосі втома.Він нам обіцяє - повернеться скороІ ми усі разом піднімемось в гори.Матуся моя ж вона майже не плачеБо каже, що сльози то все до невдачі.Лиш нас обіймає, цілує частішеІ мріє побачити тата скоріше.Сестричка дорослою стала раптовоНа мене прикрикує часом суворо,Що я бешкетую, але неодмінноРоботу свою зроблю я сумлінно.Про себе сказати мені так непросто,Не знаю, дитина я ще, чи маленький дорослий?Про іграшки годі мені пам'ятатиБажаю лиш тата скоріше обійняти!Себе бережи, де б не був ти, солдате,Вертайся живим та здоровим, козаче!До рідного дому, до доні, до синаБо це є найбільше бажання дитини.
Ти знаєш, солдате, мій тато не вдомаВін дзвонить не часто, а в голосі втома.Він нам обіцяє - повернеться скороІ ми усі разом піднімемось в гори.Матуся моя ж вона майже не плачеБо каже, що сльози то все до невдачі.Лиш нас обіймає, цілує частішеІ мріє побачити тата скоріше.Сестричка дорослою стала раптовоНа мене прикрикує часом суворо,Що я бешкетую, але неодмінноРоботу свою зроблю я сумлінно.Про себе сказати мені так непросто,Не знаю, дитина я ще, чи маленький дорослий?Про іграшки годі мені пам'ятатиБажаю лиш тата скоріше обійняти!Себе бережи, де б не був ти, солдате,Вертайся живим та здоровим, козаче!До рідного дому, до доні, до синаБо це є найбільше бажання дитини.