Дорогий солдате!
Я родом із міста-Героя Чернігова. Пишаюся своєю Україною! Коли розпочалася війна, я з мамою, бабусею, дідусем ховалися у підвалах. Було страшно, холодно, плакали маленькі діти. Я допомагав носити воду, стояв у черзі за продуктами, особливо відчув смак хліба, якого постійно не вистачало... Але я знав, що ви мене, мою родину, та всю Україну ЗАХИЩАЄТЕ... Бо бачив блокпости з солдатами і мені було не так страшно. Я молюся за ТЕБЕ І ВСІХ ВОЇНІВ-ДОБРА! Дуже дякую за спокійний сон, за моє, хоч і воєнне, але дитинство.