27
Пт., груд.
0092

ВІРШ, АВТОР КОТИК ДМИТРО, 9КЛАС

Солдате, дякую тобі уклінно,
За те, що можу спать спокійно,
За те, що вранці прокидаюсь-
Тобі низенько я вклоняюсь!
Щоб ми могли спокійно жити-
Тобі доводиться служити.
Ти мужньо всіх охороняєш,
Хоч небезпека всюди-  знаєш.
Я пишаюсь, солдате, тобою,
І не знаю, що було б зі мною,
Якби зброю до рук ти не взяв,
Хто б нас мужньо тоді захищав?
Ми б не встояли, ні, ми б пропали,
Але хлопці мужньо повстали,
Залишили дитину й дружину,
Щоб врятувати рідну Батьківщину!
Я молюся за тебе, солдате,
Все, що маю хотіла б віддати,
Тільки, щоб повернувся додому, 
Ця війна не потрібна нікому!
Бережи себе, просимо дуже,
Ми Богу молимось за тебе друже!
  1