13
Ср., лист.
288
Війна іде, минає  рік за роком…
Життя – воно неоціненне.
Десь там далеко обстріли ідуть
І гинуть мирні люди.
Вони не винні, що війна
Така страшна,
Що кличе всіх у бій жорстокий.
Та знаю я, що український воїн
Упевнено стоїть на варті.
В душі у нього лиш одна надія:
Вже зовсім скоро мирний час прийде,
Не буде більш жорстокості, смертей,
Війна піде у небуття…
 Софія Бедик  смт.Володимирець Рівненська обл.
  0