Котик Поліна, 10 років, Чернівецька область
Дорогий солдате! Мужній, незламний, відчайдушний воїне!
З перших днів війни ти залишив буденні справи і кинувся у пекельний бій, щоб захистити рідну землю, кожного з нас від ворожої навали. А інакше й бути не могло, адже в твоїх жилах тече козацька кров. Дякую, що ти захищав нас, і хоч як важко, нестерпно тобі було під пекучим сонцем, під проливними дощами та лютими морозами, від вибухів снарядів, ти не падав духом. Я молилася за тебе кожен день, як тільки вміло моє дитяче серденько, аби Бог давав тобі міцне здоров’я, силу та витримку. Мій хоробрий солдате, дякую тобі за те, що я могла гратися на вулиці з друзями і мирно засипати. Не один раз тебе хотіли зламати, але ти, як Прометей, знову і знову піднімав голову і безстрашно йшов уперед визволяти листа і села.
Ти доказав усьому світові, що таких вправних солдатів, як наші немає, що українська нація нескорена, що жодному ворогові не вдасться підкорити волелюбних українців, поставити їх на коліна та перетворити на рабів. Дякую тобі, хоробрий воїне за те, що я маю щасливе дитинство під мирним небом, що Україна має майбутнє.
Пишаюся тобою солдате Перемоги, солдате світла і добра! Своїми грудьми ти захистив не тільки Україну, а її майбутнє. Ти захистив увесь світ, здолавши темні сили зла. Бажаю вам, щоб ви всі живі і здорові повернулися до своїх матерів, дружин, коханих, дітей, котрі на вас чекають . Я молюся за тебе і за Україну!
Дякую тобі!!!
