20
Пт., вер.
0058

За ясне сонце,

Мирний ранок,

За кожен день

Та за світанок

Я буду дякувати вам

За мирний спокій

Й чисте небо

Небес блакить,

Пташок у небі

Та по при все молю я Бога,                                            

Щоб він відкрив Вам всі дороги,

Щоб вигнати оте все «зло»,

Яке у край наш приповзло.

Щоб вигнати нарешті з «хати»

Отого ката-супостата,

 Що мову нашу хоче «вбити».

Та Ви йому вламайте «крила»,

 Нехай повзе в свою «пітьму»,

Бо волю нашу не зломити,

Тіла додолу «не схилити»

Й культуру не зганьбить йому.

Бо ми – нащадки – «світу» діти

Добру і правді завжди служим,

Закону Світу не порушим

Й «свого» не будем дарувати,

Бо в нас єдина «сива мати» –

Як в запорожців славна Січ

Й ворога голови з пліч

Впадуть, як здума нас забрати

До себе у «пітьму» свою.

Та не бувать цьому ніколи,

Бо честь і гідність нам «соколи»

Відстоять завжди у бою

За Україну за свою.

А ми повіки будем вдячні

Нашим братам, синам, батькам,

Які «орду» всю  подолали

І захистили землю нам.

Низький уклін Вам

Шлю, солдати.

Ми всі чекаємо на вас:

До дому швидше повертайте

У мирний той – спокійний час.

Солдати, милі мої, рідні

Я шлю великий вам привіт!

Скоріш ви ворога «розбийте»

Та повертайтесь у ті дні,

Де щастя й спокій панували,

Де мирно усі ми жили.

Нехай настане Перемога,

Така жадана для всіх нас

І Ви  –  захисники, герої

Повернетеся всі до нас:

До рідних всіх своїх,

Що так чекали вони Вас,

Що гіркі сльози проливали,

Молили Господа за Вас,

Що віддавали усі сили,

Щоб тільки ви живі були

І всіх святих просили щиро,

Щоб силу й мужність вам дали,

Щоб життя вам дарували

Та здоров`я на роки,

Щоб швидше Ви до нас вертались

Сміливі наші «козаки».

Назавжди Ви – герої наші,

Які спасли нас від «біди».

Навік ми будем шанувати

Та славити Вас у віки!

 

Автор: Квач Карина, 12 років – читачка бібліотеки-філіалу № 3 КЗК «Міська дитяча бібліотека»  КМР

  0