05
Чт., лют.

ПРОбібліотеку

#ПРОбібліотеку. Сторителінг-проєкт від читачів і бібліотекарів

Запрошуємо вас до зустрічей у #story-room (онлайн), де ми будемо розповідати історії #ПРОбібліотеку.

Всі ми любимо розповідати історії зі свого минулого. Давнього та не дуже. І бібліотекарі також мають безліч розповідей про бібліотеку, про читачів, які запам’яталися чимось незвичайним або ж стали відомими людьми, про митців, які створювали бібліотеку, про гостей, які залишили незабутнє враження…

Таких історій багато не лише у бібліотекарів, а й у читачів. Ми вирішили, що такими спогадами просто необхідно поділитися з усіма, створити своєрідний життєпис бібліотеки, неофіційний, фрагментарний. Але з цих фрагментів можна уявити, якою наша бібліотека була 10-20-30 або ж навіть і більше років тому.  

Наша віртуальна «кімната» для цікавих історій відчиняється у неділю, на Fb-сторінці та у профілі @nbu_for_kids в Instagram.

Якщо у вас є власна історія, пов’язана з нашою бібліотекою, напишіть її нам у повідомленнях, додайте світлину (якщо є), і ми розмістимо її на наших сторінках. Чекаємо з нетерпінням!

Керамічні квіти-фонтани

Що таке бібліотека, я дізналася у три роки, коли вперше прийшла до мами на роботу в бібліотеку Чорнобильського медичного училища. Побачила багато книг та дізналася, що тих великих хлопчиків та дівчаток, які мене весь час хотіли розвеселити, називають студентами.

Перші кроки автоматизації бібліотеки

Як обирають професію?

Точніше не так…

Як обирають професію бібліотекаря? У кожного своя історія. Моя, мабуть, проста і зрозуміла.

Перші кроки автоматизації бібліотеки

Сьогодні наша бібліотека діджиталізована: створює власні е-ресурси, формує електронний каталог, обслуговує користувачів, має парк комп’ютерної техніки (щоправда, хочеться ще більше і потужніше).

А давайте згадаємо перші кроки автоматизації бібліотеки, адже це було лише 35 років тому (чи ВЖЕ 35 років?!). Отже, ювілейні згадки.

Спогади з ароматом ванілі

Побачила анонс історій #ПРОбібліотеку, поринула у спогади... І раптом зрозуміла, що мої «бібліотечні» спогади мають аромат ванілі. Чому? Зараз зрозумієте.

Історія хлопчика, який читає

Першим, хто зустрічає читачів перед входом у бібліотеку — хлопчик, який читає книгу. Наш вічний читач. Під сонцем і дощем, у мороз і спеку…